Як купити нерухомість у Франції і не помилитися

2025 року ринок нерухомості Франції демонструє впевнене відновлення після періоду уповільнення, який спостерігався у 2023–2024 роках. Вже у першому півріччі кількість угод збільшилась на 12% порівняно з першим півріччям минулого року. Середня вартість квадратного метра по країні досягла €3 017. Париж традиційно залишається найдорожчим ринком: ціна тут становить €9 420 за м², що на 0,4% вище за рівень лютого 2025 року.

Мета цього матеріалу – розповісти про інвестиційну привабливість французької нерухомості. У цій статті ми розберемо ключові ринкові тенденції, оцінимо правові та податкові умови, а також обговоримо, які об'єкти та локації заслуговують на увагу інвесторів залежно від їх мети.

Чому саме зараз?

• Зростання активності над ринком. За перші шість місяців 2025 року кількість угод збільшилась на 12% порівняно з 2024 роком.
• Дорожні преміальні регіони. Париж, Лазурний Берег та Прованс зберігають стійке зростання цін.
• Зміни регулювання оренди. Нові правила стимулюють довгострокові контракти та знижують ризики короткострокової оренди.
• Надійний інвестиційний актив. З огляду на глобальної економічної нестійкості Франція залишається безпечним варіантом захисту капіталу.

Мене звуть Оксана Жушман. За освітою я юрист, а професійно займаюся інвестиціями в нерухомість у країнах ЄС, включаючи Францію, Австрію та Німеччину. За роки практики я супроводжувала угоди на всіх етапах: від вибору об'єкта та юридичної перевірки до податкової оптимізації та побудови структури володіння. Моя основна мета – захистити вкладення, зробити процес інвестування зрозумілим та вигідним для клієнта.

Франція пропонує інвесторам високу ліквідність, широкий вибір об'єктів та розвинену інфраструктуру. Тут є все: від квартир у Парижі та будинків у передмістях до альпійських шале та вілл на узбережжі. Франція поєднує привабливість lifestyle-інвестицій та порівняно великими можливостями для доходу, оскільки туристичний потік та високий попит на оренду формують стійкий потенціал прибутковості, особливо у довгостроковій перспективі.

Австрія відрізняється більш стабільною моделлю ринку. Тут ризиків менше, законодавство прозоріше, а правила для інвесторів суворіші, що забезпечує надійний захист капіталу. Прибутковість від оренди в Австрії зазвичай обмежена 2-3% річних, але саме ця консервативність робить ринок передбачуваним. Важливим чинником є ​​кількість запитів на нерухомість в Австрії стабільно залишається високою, що підтримує ціни та підтверджує стійкий інтерес з боку покупців. На відміну від Франції, де прибутковість багато в чому залежить від туризму та коливань ринку, в Австрії нерухомість працює як інструмент збереження капіталу. Тому інвестування в нерухомість тут найчастіше сприймається як спокійна довгострокова стратегія, а не спосіб агресивного заробітку.

Таким чином, Франція підходить для тих, хто шукає більш динамічні можливості та готовий приймати ризики заради високої прибутковості, тоді як Австрія краще для консервативних інвесторів, які цінують стабільність, правову захищеність та довгострокове зростання вартості об'єктів.

Франція давно займає міцне місце серед провідних ринків Європи. Правова база тут захищає права інвесторів, а висока ліквідність дозволяє об'єктам знаходити покупців та орендарів.

За даними Mordor Intelligence Source, обсяг французького ринку житлової нерухомості в 2025 році оцінюється в $528,33 млрд. і, згідно з прогнозом, зросте до $697,52 млрд. до 2030 року. Середньорічний темп зростання становитиме 5,92% (CAGR).

Французький ринок нерухомості належить до зрілих і стійких: тут встановлені прозорі правила угод, а правова система надійно захищає інтереси інвесторів. Завдяки цьому нерухомість у Франції є досить ліквідною. Особливо це помітно у великих містах та на затребуваних курортах – об'єкти там практично не затримуються на ринку, швидко знаходячи нових власників чи орендарів.

У практиці роботи з клієнтами, зацікавленими у купівлі житла у Франції за доступною ціною, нерідко розглядалися варіанти у передмісті Парижа, а також невеликі квартири на Лазурному Березі. Незважаючи на порівняно невисоку вартість, такі об'єкти показували хорошу окупність, насамперед, за рахунок стабільного попиту на довгострокову оренду.

Згідно з останніми аналітичними звітами PwC і World Bank, Франція стабільно входить до числа європейських лідерів за рівнем безпеки угод з нерухомістю та захисту прав власників. При цьому прибутковість від оренди житла в найбільших містах країни в середньому перевищує показники Європейського союзу і становить близько 4–5%.

Значна частина інвесторів недооцінює фактор правового захисту. Я завжди рекомендую клієнтам приділяти особливу увагу юридичній перевірці об'єкта, що купується, а також працювати виключно з надійними агентами і нотаріусами, особливо коли йдеться про купівлю квартири у Франції для подальшої здачі в оренду.

Франція поєднує відносно високу прибутковість, стабільність та передбачуваність, а також привабливий для багатьох покупців спосіб життя.

Париж та південь Франції традиційно залишаються ключовими напрямками для інвестицій у нерухомість у Франції. Їхня привабливість визначається поєднанням високої ліквідності, стабільного попиту та особливого стилю життя, який цінують як місцеві жителі, так і іноземні покупці.

Париж особливо цікавий інвесторам, орієнтованим на стабільний орендний прибуток і довгострокове зростання вартості капіталу. Лазурний Берег та Прованс, у свою чергу, приваблюють тих, хто хоче поєднати вкладення з престижем та туристичним потенціалом регіону.

• Париж – найбільший діловий та туристичний центр Європи, має високий рівень ліквідності
• Лазурний Берег та Прованс – регіони преміального сегменту, де потрібні вілли. Також є стійкий сезонний попит та стабільний інтерес з боку іноземних інвесторів.

Навіть об'єкти з відносно низькою вартістю цих зон можуть приносити відчутний дохід. Так, один із моїх клієнтів придбав невелику віллу в Ніцці: дохід від оренди повністю компенсував вкладення всього за перші два туристичні сезони, хоча спочатку мета була знайти недорогий будинок у Франції.

Франція загалом зберігає статус одного з найбільш стабільних та привабливих ринків Європи. За даними Notaires de France, у період з квітня 2024 по квітень 2025 року в країні було продано 892 000 об'єктів нерухомості - на 50 000 більше, ніж роком раніше. При цьому середня ціна житла досягла близько €2953 за м².

Історія ринку показує, що він здатний витримувати серйозні кризи. Наприклад:

• 2008-2010 роки: у найбільших містах зафіксовано зниження цін на вторинне житло в середньому на 10-12%. Поступове відновлення відбулося завдяки сталому попиту на довгострокову оренду.
• 2020-2021 роки: під час пандемії COVID-19 локдауни та обмеження на туризм призвели до зниження інтересу до об'єктів у туристичних зонах. Проте ринок підтримав внутрішній попит, насамперед первинне житло.

Французька нерухомість історично демонструє стійкість до економічних криз. Для інвесторів, які мають на меті купити будинок у Франції недорого, раціонально шукати варіанти в регіонах із сильним внутрішнім попитом.

Яскравий приклад: один із моїх клієнтів придбав невеликий будинок у Провансі одразу після кризи 2020 року. Вже до 2022 року прибуток від довгострокової оренди дозволив йому повністю окупити вкладені кошти.

Ціни у великих містах ( Парижі, Ліоні та на Лазурному Березі) зростали стабільно на рівні 3-5% на рік. При цьому вторинний ринок збільшувався повільніше за сектор новобудов, що відкривало додаткові можливості для інвесторів, які хочуть купити нерухомість у Франції для зростання капіталу.

Навіть найдоступніша нерухомість у затребуваних регіонах Франції часто залишається ліквідною та приносить стабільний орендний дохід.

Важливо розуміти, що ринок країни відрізняється високою регіональною диверсифікацією, і вибір об'єкта залежить від інвестиційної стратегії.

• Париж : культурний центр; житло від €350 000 до €900 000 за квартири із 1–3 кімнатами; преміальні пентхауси - від €1,2 млн. Короткострокова оренда через Airbnb приносить 4-5% річних.
• Ліон : університетський та промисловий центр; квартири від €250 000 до €600 000, великі апартаменти - від €700 000. Затребувана довгострокова оренда серед студентів та спеціалістів.
• Марсель : портове місто, яке має великий потік туристів; житло від €180 000 до €450 000, будинки біля моря – від €500 000. Літня оренда дає 5–6% прибутковості.
• Лазурний Берег : апартаменти від €300 000, вілли – від €1 млн. Сезонна оренда є особливо прибутковою, ліквідність об'єктів висока.
• Бордо : квартири від €220 000 до €550 000, будинки – від €400 000. Регіон стабільно зростає в ціні, користується попитом у студентів та інвесторів.
• Тулуза : квартири від €200 000 до €450 000, будинки – від €400 000. Затребувана довгострокова оренда завдяки розвитку авіаційної та IT-індустрії.
• Альпи : апартаменти від €250 000, шале - від €1 млн. Популярні серед зимових туристів, сезонна оренда приносить стабільний дохід.

Понад 60% угод посідає вторинне житло. Квартири та будинки в центрах міст і передмістях затребувані як для оренди, так і для подальшого перепродажу.

Новобудови зберігають популярність насамперед у великих містах і на узбережжі. Їхніми перевагами є сучасні планування та податкові пільги (наприклад, програма Pinel). Вартість варіюється від €250 000 до €700 000, у преміальному сегменті від €1 млн.

Апартаменти та студії є оптимальними для короткострокової оренди (Airbnb), особливо в Парижі, Ліоні та на Лазурному Березі. Середня прибутковість – 4–5% річних.

Шале та вілли найбільш актуальні для Альп та півдня країни. Ціни починаються від €250 000, а у преміум-класі – від €1 млн. У туристичних зонах вони забезпечують високий сезонний дохід.

Іноземні покупці становлять лише близько 2% від загального обсягу угод на вторинному ринку нерухомості Франції, проте саме вони формують стійкий попит на преміальні об'єкти у туристичних регіонах.

Основні національності:

• Бельгійці – близько 20% угод за участю іноземців. Найбільш активні в регіоні Var і Provence-Alpes-Côte d'Azur (PACA).
• Британці – близько 17%, віддають перевагу Dordogne та PACA. Середній бюджет їх покупок становить приблизно €500 000.
• Американці - займають лідируючі позиції в Парижі, де на них припадає до 25% іноземних угод. Середній бюджет – близько €715 000. Також виявляють інтерес до Блакитного Берега.
• Нідерландці – зростання активності за 2022–2025 роки становило +45%. Їхній вибір – Creuse та Haute-Savoie, середній бюджет близько €298 000.
• Німці – традиційно купують нерухомість у Var та Ельзасі вартістю €400 000–600 000.
• Китайські інвестори – до 10% угод у Парижі та на Лазурному Березі. Їхні бюджети найчастіше перевищують €1 000 000.
• Ліванці – близько 12% іноземних угод у Парижі. У пріоритеті – престижні об'єкти у найкращих районах столиці.

Французи активно інвестують у первинне житло, що створює міцний фундамент для стабільності ринку у довгостроковій перспективі.

Особливості внутрішнього попиту:

• популярністю користуються невеликі квартири та будинки в передмісті великих міст;
• затребувані апартаменти на Блакитному Березі, а також у Парижі, Ліоні, Бордо;
• житло купується як проживання, а й як джерело доходу від оренди;
• у мегаполісах внутрішній попит часто перевищує пропозицію, особливо у сегменті новобудов із сучасними плануваннями.

Купуючи нерухомість у Франції, враховуйте баланс інтересів місцевих та іноземних покупців. Саме це поєднання забезпечує високу ліквідність та стабільну прибутковість, навіть якщо туристичний потік тимчасово знижується.

Вибір форми володіння безпосередньо залежить від цілей, бюджету та стратегії інвестора. Існує кілька основних способів вкладень у нерухомість у Франції, кожен з яких має свої переваги та обмеження.

Найпростіший варіант. Підходить індивідуальним інвесторам чи партнерам, які хочуть керувати об'єктом без складних юридичних структур.

Приклад: клієнтка придбала квартиру в Ліоні вартістю €320,000 на своє ім'я для довгострокової оренди. Дохід становив близько 4% річних, тоді як управління здійснювалося через місцеве агентство нерухомості.

Форма сумісного володіння, популярна серед сімей та невеликих груп інвесторів. Вона спрощує розподіл часток власності та передачу у спадок.

Переваги SCI:

• можливість володіння об'єктом одночасно кількома учасниками;
• легка передача власності у спадок;
• податкові переваги у певних випадках.

Недоліки:

• обов'язкове ведення бухгалтерського обліку та подання звітності щороку;
• Найбільш складна процедура реєстрації проти прямим володінням.

Приклад: сім'я вирішила купити віллу на Блакитному Березі через SCI, розподіливши частки між батьками та дітьми. Це дозволило спростити управління та заздалегідь вирішити питання спадкування.

Для тих, хто хоче отримувати доходи від нерухомості у Франції, не керуючи об'єктом безпосередньо, існують спеціальні фонди:

• SCPI (Société Civile de Placement Immobilier) – інвестиції у житлову та комерційну нерухомість із регулярними виплатами доходу.
• OPCI (Organisme de Placement Collectif Immobilier) - гнучкіша структура, що дозволяє поєднувати вкладення в нерухомість з фінансовими інструментами.

Приклад: один із клієнтів вклав €200 000 у SCPI, що спеціалізується на офісних будівлях та житлових комплексах у Парижі. Середньорічна доходність становила 4,2%.

Ще один варіант: купівля об'єкта в частках кількома інвесторами. В окремих випадках використовуються трасти та спеціальні сімейні схеми для оптимізації оподаткування та спрощення спадкових процедур. Проте такі угоди вимагають кваліфікованого юридичного супроводу та прозорих домовленостей між учасниками.

У Франції немає юридичних бар'єрів для нерезидентів. Іноземні громадяни можуть вільно купити будинок у Франції, купити квартиру у Франції чи будь-який інший тип нерухомості.

Ключові особливості:

• іноземці мають право купувати, здавати в оренду та продавати нерухомість без обмежень;
• немає ліміту кількість чи вартість об'єктів;
• для покупки не потрібен дозвіл на проживання або громадянство, достатньо закордонного паспорта.

Купівля нерухомості у Франції потребує уважного підходу до юридичних процедур. Навіть якщо об'єкт виглядає ідеально, відсутність належної перевірки може призвести до фінансових ризиків.

1. Отримання NIF (Numéro d'Identification Fiscale) – податковий ідентифікаційний номер, обов'язковий всім покупців, включаючи іноземних.
2. Вибір нотаріуса – У Франції нотаріус є обов'язковим учасником правочину, він гарантує його законність та реєстрацію прав власності.
3. Compromis de vente – попередній договір купівлі-продажу, під час підписання якого зазвичай вноситься депозит у розмірі 5–10% вартості.
4. Acte de vente - фінальний акт, який підписується у нотаріуса. Після реєстрації покупець стає повноправним власником.

Один із моїх клієнтів придбав квартиру в Парижі, підписавши Compromis de vente з депозитом 7%. Після ретельної перевірки документів нотаріус оформив Acte de vente, і об'єкт був одразу готовий до здачі в оренду.

У Франції нотаріальний супровід угоди є обов'язковим згідно із законом. Нотаріус відіграє ключову роль у забезпеченні юридичної чистоти угоди: він перевіряє право власності, виявляє можливі обтяження та борги, складає Compromis de vente та Acte de vente , а потім реєструє перехід права власності у Service de publicité foncière . Крім того, нотаріус також розраховує податки та збори, гарантуючи захист інтересів як покупця, так і продавця.

Агент грає трохи іншу роль: він займається підбором об'єктів, оцінкою їхньої ринкової вартості, організовує перегляди, веде переговори, проте замінити нотаріуса не може.

Для ілюстрації наведу приклад: клієнт із Німеччини захотів купити квартиру у Франції на Лазурному Березі. Агент допоміг домовитись про зниження ціни на 5%, а нотаріус забезпечив повну перевірку угоди та зареєстрував право власності.

• У сільських районах та невеликих французьких селах нерідко зустрічаються будинки з історичною цінністю. При цьому вони можуть бути обтяжені сервітути або заборгованості, що потребує особливої ​​уваги.
• На курортах, таких як Лазурний Берег або Альпи, поширені вторинні будинки під оренду та апартаменти у кондомініумах. Тут важливо враховувати специфіку оплати кімнальних зборів та правила керування нерухомістю.

Клієнт придбав будинок у французькім селі за €180 000. На перший погляд об'єкт виглядав ідеально, але під час перевірки я виявила заборгованість із земельного податку та кімнальних платежів. Якби перевірка не була, покупець зіткнувся б із непередбаченими витратами на кілька тисяч євро та ускладненнями при реєстрації прав власності.

Французьке законодавство дозволяє придбання нерухомості у Франції за дорученням. Це особливо зручно для іноземних інвесторів, які не мають можливості бути присутніми особисто на угоді.

Так, клієнт із США вирішив придбати квартиру у Ліоні дистанційно. Я супроводжувала цю угоду від початку до кінця: організувала підписання документів у нотаріуса, внесення депозиту та реєстрацію прав власності. В результаті угоду було успішно закрито без особистого візиту клієнта до Франції.

Перед покупкою будь-якої нерухомості у Франції необхідно ретельно перевіряти:

• наявність заборгованостей із податків;
• правовий статус землі та можливі обтяження;
• юридичну чистоту об'єкта (право власності, відсутність судових спорів).

Один із показових випадків стався при покупці будинку у Провансі. У процесі перевірки з'ясувалося, що частина землі належить муніципалітету, а чи не продавцю. Після коригування кордонів клієнт зміг придбати об'єкт без ризику втрати частини території.

Фінальним етапом є реєстрація об'єкта в Service de publicité foncière . Лише після цієї процедури право власності закріплюється за покупцем юридично. Підписання акта у нотаріуса є важливим, але саме реєстрація захищає власника від будь-яких можливих претензій третіх осіб.

Купівля нерухомості у Франції має на увазі не тільки вартість об'єкта, а й додаткові витрати, які важливо враховувати заздалегідь. Правильне планування податків і зборів дозволяє інвестору заощадити та уникнути несподіваних витрат.

Купівля нерухомості у Франції має на увазі не тільки оплату вартості об'єкта, а й облік витрат на податки та збори. Грамотне планування цих витрат дозволяє уникнути неприємних сюрпризів.

• Taxe foncière – щорічний податок на нерухомість. Його розмір залежить від площі, розташування та типу об'єкта.
• Taxe d'habitation – податок на проживання. З 2023 майже повністю скасований для основного житла, але зберігається для других будинків, особливо в туристичних регіонах.

Приклад: клієнт придбав будинок у селі за €180 000. Щорічний taxe foncière становив близько €1 200, а taxe d'habitation виявився практично нульовим завдяки пільгам, що діють.

• Гербовий збір ( taxes de publicité foncière ) на вторинному ринку становить від 5,09% до 5,8%, а в окремих випадках може сягати 8,9% вартості купленої нерухомості.
• Для новобудов, введених в експлуатацію менше ніж п'ять років тому, цей збір значно нижчий – близько 2–3%.
• Агентські комісії становлять від 2% до 6% і зазвичай оплачуються продавцем.
• Нотаріальні витрати залежать від вартості об'єкта та включають податки та обов'язкові збори.

У сукупності витрати на купівлю вторинного житла зазвичай становлять близько 7–10% вартості житла.

При купівлі новобудови до п'яти років додатково нараховується ПДВ у розмірі 20%. Це стандартна ставка, яка застосовується до всіх видів нових об'єктів - квартир, будинків або апартаментів.

Однак є пільги для певних категорій покупців:

• молоді сім'ї та покупці першого житла можуть розраховувати на часткове зниження ставки;
• у деяких регіонах (в основному на півдні Франції та передмісті великих міст) діють програми стимулювання купівлі новобудов, що знижують податкове навантаження;
• інвестиції у соціальне житло чи орендні програми можуть давати додаткові податкові переваги.

Крім того, реєстраційні збори для новобудов значно нижчі, ніж для вторинного житла, і становлять лише близько 0,7% від ціни об'єкта. Це робить інвестиції в нові проекти особливо привабливими для тих інвесторів, які хочуть оптимізувати витрати.

У Франції майновий податок IFI (Impôt sur la Fortune Immobilière) сплачують лише ті власники, чия оподатковувана нерухомість на території країни оцінюється більш ніж у €800 000 за станом на 1 січня кожного року. Для іноземних інвесторів діє особливе правило: враховується виключно нерухомість у Франції. При цьому застосовуються положення податкових угод між Францією та країною податкового резидентства власника.

До об'єктів оподаткування належать:

• квартири, будинки, а також допоміжні споруди (гаражі, підвали, паркування);
• будівлі, що мають статус історичних пам'яток;
• об'єкти у процесі будівництва;
• сільськогосподарські земельні ділянки, землі під забудову та інші незабудовані території;
• частки у компаніях, які володіють нерухомістю на території Франції.

При цьому не оподатковуються:

• сільські земельні угіддя, передані у довгострокову оренду;
• лісові масиви та сади;
• окремі категорії професійної нерухомості.

Для наочності розберемо приклад. Якщо ринкова вартість нерухомості у Франції становить €1,4 млн., то податкова база розраховується за прогресивною шкалою. Це означає, що різні частини вартості оподатковуються за різними ставками:

• перші €800 000 звільнено від податку;
• сума від €800 000 до €1,3 млн оподатковується за ставкою 0,5% (тобто €500 000 за ставкою 0,5%);
• сума від €1,3 млн до €1,4 млн оподатковується за ставкою 0,7% (тобто €100 000 за ставкою 0,7%).

Для тих, хто бажає придбати нерухомість у Франції з метою здачі її в оренду, існує особливий податковий режим LMNP (Loueur Meublé Non Professionnel). Він призначений для власників мебльованого житла та дозволяє суттєво скоротити податкове навантаження.

Переваги LMNP:

• можливість амортизувати вартість об'єкта та меблів, тим самим знижуючи оподатковуваний прибуток;
• кваліфікація доходу як комерційного (BIC), що знижує сукупне оподаткування;
• можливість об'єднувати доходи від кількох об'єктів для більш вигідної оптимізації.

Один з моїх клієнтів придбав квартиру в Парижі вартістю 450 000 євро для подальшої здачі в оренду через Airbnb. Застосування режиму LMNP дозволило зменшити оподатковуваний дохід з €35 000 до €20 000 на рік, що значно підвищило чисту дохідність об'єкта.

Інвестори часто порівнюють Францію з Австрією. Австрійський ринок нерухомості цінується за прозорість процедур, високу ліквідність та стабільність, що робить його більш передбачуваним. Франція ж приваблює можливістю придбання преміальних об'єктів та поєднання інвестицій з особистим способом життя. Однак податкове навантаження та супутні витрати на реєстрацію тут вищі.

Купівля нерухомості у Франції сама собою не дає права на ВНЖ. Однак наявність житла може розглядатися як позитивний фактор при подачі на візу або посвідку на проживання з інших підстав.

Програма Passeport Talent дозволяє працювати у Франції, користуватися системою соціального забезпечення та через п'ять років претендувати на отримання громадянства. Для цього достатньо:

• Вкласти від €300 000 у французьку компанію, що діє;
• Відкрити власний бізнес із статутним капіталом від €30 000, включаючи інноваційні стартапи.

Для тих, хто планує проживати у Франції без трудової діяльності, є віза візитера. Однією з умов її отримання є наявність орендованого чи власного житла. Ця віза є найкращим варіантом для іноземців, які купують будинки у Франції для відпочинку або оренди.

Класичне інвестиційне ВНЗ у ЄС , яке оформляється виключно через купівлю об'єкта, у Франції не передбачено. Таким чином, у Франції немає можливості отримати ВНЖ за допомогою купівлі нерухомості, проте ви можете отримати дозвіл на проживання через бізнес та інвестиції. В Австрії, з іншого боку, доступні D-карти та Self-Sufficiency, які дозволяють отримати ВНЖ без необхідності інвестицій у будь-який бізнес, якщо ви маєте стабільний дохід та житло.

1. З березня 2024 року програма Passeport Talent офіційно перейменована на Talent Residence Permit , проте умови для отримання ВНЖ залишилися тими ж.
2. З червня 2025 року Франція скоротила терміни розгляду заявок на ВНЖ , включаючи Блакитну карту ЄС.
3. Посилено перевірки легальності походження коштів при інвестиціях, особливо для інвестиційних програм.
4. Для візи візитера встановлено нові мінімальні вимоги щодо підтвердження доходу. З 2025 року до цього додалася вимога підтвердити наявність коштів, які можна порівняти з мінімальною заробітною платою у Франції (SMIC) – близько €1 450 на місяць на одну особу.

Французький ринок оренди суворо регулюється. А якщо говорити про прибутковість, то вона сильно варіюється залежно від регіону та формату здачі житла.

У Парижі та туристичних зонах короткострокова оренда особливо потрібна, проте існують серйозні обмеження: обов'язкова реєстрація об'єкта в мерії та ліміт не більше 120 днів на рік для здачі основної резиденції.

Один із моїх клієнтів придбав квартиру за €480 000 для здачі на Airbnb. Ми оформили об'єкт офіційно та вибудували стратегію оренди в рамках встановлених обмежень. В результаті прибутковість склала близько 3% річних, що хоч і нижче за початкові очікування, але абсолютно легально і без штрафів.

Довгострокова оренда є більш стійкою та передбачуваною, проте тут власник стикається із серйозним захистом прав орендарів. Таким чином, зміна мешканця можлива лише в рамках закону, з обов'язковими повідомленнями та обмеженням на зростання орендної плати.

Мій клієнт придбав будинок у Франції у провінції вартістю €320 000 і уклав довгостроковий договір оренди. Прибутковість склала близько 4% річних за мінімальної участі в управлінні об'єктом.

Для іноземних інвесторів особливо актуальними є послуги компаній з управління нерухомістю. Вони беруть на себе:

• підбір орендарів;
• контроль за виплатами;
• технічне обслуговування та ремонт.

Комісія керуючих компаній зазвичай становить 8-12% від орендного доходу або фіксовану суму за сезон (наприклад, при короткостроковій оренді).

Прибутковість інвестицій у нерухомість у Франції та Австрії залишається порівняно низькою. Проте різницю між країнами очевидні:

• Австрія забезпечує більш високу стабільність та ліквідність;
• Франція залишається привабливою для тих, хто хоче поєднати інвестиції з особистим використанням житла та преміальним способом життя.

Для інвестора, орієнтованого на стабільність та мінімальні ризики, краще буде Австрія. А для тих, хто розглядає нерухомість ще й як частину особистого lifestyle-проекту, Франція є цікавішим вибором.

Франція – це не лише Париж та Блакитний Берег. При виборі регіону для інвестицій чи особистого проживання важливо розуміти мету: отримання орендного доходу, купівля житла для власного використання, довгострокова капіталізація чи переїзд у сільську місцевість заради спокійного життя.

Париж – преміальний сегмент та стабільна ліквідність

Французька столиця залишається найбільшим фінансовим та культурним центром країни. Квартири в центральних районах Парижа та поблизу ділових кварталів мають стабільний попит з боку експатів, студентів та корпоративних орендарів. Навіть у кризові періоди паризька нерухомість забезпечує власникам передбачуваний дохід.

• Вартість житла: €10 000–€15 000 за м² у центрі, €7 000–€9 000 за м² у передмісті.
• Екологія: урбаністична інфраструктура, парки, Сена, а також доступ до зелених передмість.
• Прибутковість: 2–3% річних за довгострокової оренди.

Лазурний Берег – престижний спосіб життя та високий поріг входу

Ніцца, Канни та Антіб – це міста, де нерухомість потрібна насамперед для сезонного відпочинку. Влітку здати житло тут дуже легко, а преміальні апартаменти приносять власникам помітний дохід.

• Вартість житла: €8 000–€12 000 за м² у Каннах та Ніцці, €6 000–€8 000 за м² у менш популярних містах регіону.
• Екологія: м'який середземноморський клімат, море та велика кількість зелених зон.
• Прибутковість: 4-6% на сезон при короткостроковій оренді.

Ліон – діловий та студентський центр

Ліон є одним із провідних ділових та університетських центрів Франції. Наявність великих кампусів та офісних парків забезпечує стабільний попит на оренду житла.

• Вартість житла: близько €5000 за м².
• Екологія: сприятливіша, ніж у Парижі; місто славиться зеленими парками та гастрономічною культурою.
• Прибутковість: 3–4% річних за довгострокової оренди.

Бордо – місто винної індустрії та туризму

Це місто активно приваблює туристів та бізнес-іммігрантів. Нерухомість у центральній частині та поблизу виноробних регіонів має стійкий попит.

• Вартість житла: близько €4500 за м².
• Екологія: річка Гаронна, історичний центр, виноградники та прогулянкові зони.
• Прибутковість: 3-4% на рік.

Тулуза – космічний та авіаційний центр

Тулуза займає лідируючі позиції в авіаційній та космічній промисловості Європи. Тут знаходиться штаб-квартира Airbus, що формує значний попит на житло з боку фахівців та студентів.

• Вартість житла: близько €4000 за м².
• Екологія: м'який клімат, близькість до Піренеїв, зелені зони.
• Прибутковість: 3-4% річних.

Альпи (Шамоні, Мерібель) – зимовий спортивний хаб

Французькі Альпи – це центр зимового туризму. Апартаменти та шале особливо затребувані у високий сезон, коли вартість оренди досягає максимальних значень.

• Вартість житла: €6 000-€12 000 за м² у популярних курортах.
• Екологія: гірське повітря, лижні траси, озера та чудові краєвиди.
• Прибутковість: 5-7% у сезон, до 3% у міжсезоння.

Сільська Франція – тиха зона з низькою ліквідністю

Сільські регіони країни цікаві низькими цінами та екологічною обстановкою. Будинки в селах потрібні серед тих, хто шукає спокійний ритм життя або розглядає варіанти агротуризму.

• Вартість житла: €1 200-€2 500 за м² в залежності від регіону.
• Екологія: чиста природа, ліси, річки та традиційне сільське життя.
• Прибутковість: 1-2% річних.

Інвесторам слід звертати особливу увагу на динаміку цін. Сегмент вторинної нерухомості поступово відновлюється після зниження, яке спостерігалось у період 2021–2024 років. Водночас ринок новобудов демонструє інші переваги: ​​об'єкти продаються із гарантіями якості та дають можливість реалізувати індивідуальні рішення у плануванні. Додатково необхідно враховувати і регіональні обмеження щодо купівлі других будинків. Подібні заходи запроваджуються місцевою владою з метою пом'якшення житлового дефіциту та підвищення доступності житла.

Сьогодні приблизно 90% угод посідає вторинний ринок. Це пояснюється тим, що покупці цінують історичну архітектуру, центральне розташування та готову інфраструктуру. Особливо популярні паризькі будинки у стилі Haussmann та аналогічні будівлі в інших великих містах: вони забезпечують високий орендний потенціал та гарну ліквідність.

Старі будинки мають унікальний стиль, але часто вимагають серйозних вкладень:

• електрика та сантехніка нерідко потребують повної модернізації;
• енергоефективність не відповідає сучасним стандартам, що збільшує витрати на утримання.

Порада: при купівлі старого будинку слід заздалегідь закладати бюджет на ремонт близько 10-20% вартості об'єкта.

Новобудови займають меншу частку ринку, але мають свої переваги:

• знижені нотаріальні збори (2-3% замість 7-8% на вторинну);
• можливі податкові пільги, включаючи тимчасове звільнення з майнового податку;
• відповідність сучасним стандартам енергоефективності (RT 2012 та RE 2020), що скорочує кімнальні витрати;
• гарантії від забудовника та можливість кастомізації планування та обробки.

У 2024 році у Франції побудовано всього 59 014 нових будинків, що на 29% менше, ніж роком раніше, і майже вдвічі менше за показники 2022 року. Причини: високі ставки з іпотеки та падіння купівельної спроможності. Очікується, що у 2026–2027 роках темпи будівництва стабілізуються на рівні 28–33 тисячі об'єктів на рік.

Також важливий тренд останніх років – перехід на стандарти ESG та енергоефективність. Для інвесторів це означає:

• зростання ліквідності об'єктів із сучасними системами енергозбереження;
• можливість використання податкових пільг;
• підвищений інтерес орендарів до комфортного та екологічного житла.

Навіть при купівлі історичного об'єкта, якщо розумно інвестувати у модернізацію, можна підвищити ринкову вартість і забезпечити конкурентоспроможність на орендному ринку.

Австрійські новобудови відповідають суворішим стандартам якості, а вторинний ринок тут відрізняється високою передбачуваністю. У Франції ж особливе місце посідає історична нерухомість: вона відкриває унікальні можливості для інвесторів преміального сегменту, але потребує акуратного підходу.

Інвестиції у французьку нерухомість не обмежуються покупкою однієї квартири у Парижі. Існує безліч підходів, що дозволяють підвищити прибутковість, мінімізувати ризики та адаптуватися до особливостей локального ринку.

Так, один із моїх клієнтів відмовився від придбання великих апартаментів у центрі Парижа і вважав за краще розподілити капітал між трьома студіями вартістю €180 000–200 000 кожна. Такий вибір дав одразу кілька переваг:

• ризики були диверсифіковані - при простої однієї квартири решта продовжувала приносити дохід;
• сукупна доходність виявилася вищою, ніж при володінні одним великим об'єктом;
• управління орендою стало простіше через короткострокові платформи.

Франція активно стимулює відновлення історичного фонду. За програмами Malraux та Denormandie інвестори можуть отримати суттєві податкові відрахування при реновації старих об'єктів.

Приклад: клієнт придбав будинок XIX століття в Ліоні за 450 000 євро, вклав у реконструкцію ще 120 000 євро і отримав відчутні податкові пільги. У результаті реальна вартість вкладень виявилася нижчою, а прибутковість оренди зросла.

Туристичний сектор залишається привабливим напрямом. Апарт-готелі, міні-готелі та курортні резиденції на Блакитному Березі приносять дохід за рахунок короткострокової оренди.

Наприклад, мій клієнт придбав апартаменти в Ніцці за €600 000 і здає їх через Airbnb та Booking. Прибутковість досягає 6% річних, а управління займається спеціалізована компанія. Однак варто враховувати сезонність, комісійні витрати та суворі законодавчі обмеження (наприклад, у Парижі діє ліміт 120 днів оренди на рік для основної резиденції).

Французькі SCPI (аналог REIT) дозволяють інвестувати у нерухомість без необхідності безпосереднього керування. Мінімальна сума вкладень починається від €5 000, а середня дохідність становить 4–5% річних.

Інвестор із США вклав €50 000 у SCPI і отримав дивіденди разом із податковими перевагами, уникнувши адміністративного клопоту.

Інвестиції в землю у Франції рідко дають високий дохід без будівництва.

Приклад: клієнт придбав ділянку в сільському регіоні за €60 000 і зміг продати її лише через три роки за €75 000. Тому така модель більше підходить тим, хто планує подальшу забудову.

Ринок Відня відрізняється більшою передбачуваністю та стійкістю, а нерухомість у Відні часто розглядається як захисний актив; однак вхідний поріг вищий, а дохідність оренди нижча. Французький ринок нерухомості різноманітніший: тут можна заробити на туристичних об'єктах та преміальних локаціях, але й ризики значно вищі, особливо при вкладеннях у вторинні будинки.

Оптимальною стратегією є комбінація різних інструментів: частину капіталу направити до SCPI, частину – у реновацію історичних будівель, та якусь частку – у туристичну нерухомість.

Інвестування у Франції привабливе, але важливо розуміти потенційні складності та ризики, щоб мінімізувати втрати і зробити покупку дійсно вигідною. На основі мого досвіду та прикладів клієнтів я виділила ключові моменти, які варто враховувати.

Французькі податки складні та багатошарові: податок на нерухомість, гербовий збір, податок на дохід від оренди, а у разі новобудов ще й ПДВ. Приклад: клієнт придбав будинок у селі за €320 000, і за відсутності грамотного податкового планування додаткові витрати зросли майже на €20 000 понад очікуваний бюджет.

Французьке законодавство спрямоване на захист прав мешканців. Тому процес виселення у разі затримок з оплатою може бути тривалим. Один із моїх клієнтів зіткнувся із ситуацією: орендар не платив три місяці, і договір вдалося розірвати лише через суд.

Порада: завжди укладайте деталізовані договори, ретельно перевіряйте орендарів і наскільки можна користуйтеся послугами управляючих компаній.

Airbnb та інші платформи у Франції жорстко регулюються. У Парижі та Ніцці здавати житло можна лише після реєстрації та не більше 120 днів на рік. Один клієнт планував здавати квартиру в Марселі цілий рік, але довелося скорочувати термін оренди, щоб уникнути штрафу.

Важливо пам'ятати: штрафи за порушення можуть сягати €50 000.

Процес купівлі нерухомості у Франції займає від 6 до 12 місяців. Він включає вибір об'єкта, юридичні перевірки, погодження та нотаріальне оформлення. Так, купівля квартири у Бордо для одного клієнта тривала майже 10 місяців.

Швидкість перепродажу залежить від регіону. У Парижі преміальні об'єкти продаються швидко (загалом за 1–3 місяці). У сільській місцевості ситуація протилежна: продаж може затягнутися роками. Один клієнт придбав будинок у невеликім селі за €180 000 і зміг його реалізувати лише через два роки.

Франція надає інвесторам найширші можливості. Однак, разом з цим, купівля будинку у Франції несе в собі і значні ризики: податки, бюрократія, повільна ліквідність за межами великих міст. Австрійський ринок, навпаки, виграє рахунок стабільності, високої захищеності інвестора і передбачуваної дохідності, особливо у великих містах, як у Відні.

Франція цікавить інвесторів не лише можливостями отримання доходу, а й рівнем життя, розвиненою інфраструктурою, м'яким кліматом та культурним різноманіттям. Для багатьох покупців нерухомість у Франції - це не просто інвестиція, а й шанс жити в комфортних умовах, насолоджуючись особливим способом життя країни.

Південь Франції, включаючи Лазурний Берег та Прованс, відомий м'якими зимами, спекотним літом та великою кількістю сонячних днів (до 300 на рік). Париж відрізняється більш холодною зимою та дощовою осінню, але компенсує кліматичні особливості насиченим культурним життям та розвиненою інфраструктурою.

Франція – країна з високим, але й дорогим рівнем життя. Приблизні щомісячні витрати становлять:

• продукти харчування: €300–450 на сім'ю із 3–4 осіб;
• кімнальні послуги: €150-250;
• транспорт (метро, ​​автобуси): € 70-120;
• житло: у Парижі – близько €3 500/м², у Ліоні – €5 000/м², Півдні країни – €4 500/м².

Приклад із практики: клієнтка з бюджетом у €500 000 розглядала Париж, проте після аналізу видатків зупинилася на Бордо. Там вартість життя та комунальні платежі виявилися помітно нижчими, що дозволило оптимально розподілити кошти.

Державні школи у Франції безкоштовні та доступні навіть нерезидентам, проте навчання ведеться французькою мовою. Приватні та міжнародні школи пропонують програми англійською, німецькою та іншими мовами. Серед них трапляються варіанти, що відповідають міжнародним стандартам (IB, British curriculum, American diploma).

Вартість навчання у приватних школах коливається від €5 000 до €15 000 на рік залежно від рівня та регіону. Вища освіта також доступна іноземцям: університети Sorbonne, Sciences Po, INSEAD та інші престижні установи приймають студентів із різних країн. Однак майже завжди потрібне підтвердження знання французької або успішне складання вступних іспитів.

Система охорони здоров'я у Франції ґрунтується на державній програмі Assurance Maladie, яка покриває близько 70% вартості медичних послуг. 30%, що залишилися, компенсуються за рахунок додаткової страховки (mutuelle).

Середні витрати:

• консультація терапевта – близько €30;
• прийом у спеціаліста – від €50;
• стоматологія: пломба €20-50, чищення - близько €30.

Для нерезидентів, які мешкають у Франції менше трьох місяців, рекомендується оформлення міжнародної страховки, її вартість починається приблизно від €35 на місяць.

Рівень безпеки в країні залишається досить високим, особливо у сільській місцевості та передмісті. У великих містах можливе зіткнення із дрібними крадіжками чи вуличними правопорушеннями, але поліція активно працює над забезпеченням порядку.

Інфраструктура у Франції розвинена добре і включає мережу громадського транспорту, швидкісні поїзди TGV, міжнародні та регіональні аеропорти, сучасні автомобільні траси та поромні маршрути. У містах є культурні та спортивні об'єкти, торгові центри, медичні заклади. У сільських районах інфраструктура обмежена, але включає в себе базові зручності: магазини, школи, транспортні вузли.

Франція приваблює своїм способом життя: м'який клімат, море, гори, культурна та гастрономічна різноманітність. Австрія ж асоціюється з порядком, безпекою та передбачуваністю.

Якщо інвестор шукає комфорт, спокій та гарантії безпеки, краще інвестувати у нерухомість Австрії. Якщо пріоритет – різноманітність культурного життя, доступ до моря, розвинена туристична інфраструктура та насичений спосіб життя, то Франція є оптимальним варіантом.

Французький ринок цікавий не лише інвесторам, а й тим, хто прагне високої якості життя.

Для громадян країн з політичною чи економічною нестабільністю купівля нерухомості у Франції стає інструментом збереження капіталу та захисту сім'ї. Найбільш перспективні регіони – Париж, Лазурний Берег та Бордо: тут ліквідність вища, а перепродаж об'єкту проходить значно швидше.

Пенсіонери обирають південні регіони за м'який клімат, високий рівень медицини та спокійний ритм життя. При покупці будинку у Франції необхідно враховувати близькість медичних центрів і транспортної інфраструктури.

Цифрові кочівники та підприємці цінують Францію за розвинену інтернет-інфраструктуру, наявність коворкінгів та зручне міжнародне сполучення. Міста середнього розміру, такі як Ліон або Тулуза, ідеально підходять для життя.

Наприклад, один із моїх клієнтів, підприємець із США, придбав апартаменти в Ліоні за €350 000. Він поєднує віддалену роботу з проживанням у Франції та здає житло у туристичний сезон, що додатково збільшує прибутковість.

Франція приваблює lifestyle та ліквідністю нерухомості, Австрія – стабільністю та консервативним ринком. Для тих, хто шукає активні інвестиції та можливість здачі в оренду – Франція. Для бажаючих максимально безпечне та передбачуване вкладення – Австрія.

Вихід із угоди з нерухомістю у Франції потребує особливої ​​уваги. Особливо це є актуальним для тих, хто планує податкову оптимізацію чи передачу активів родичам. Розуміння правил продажу дозволяє уникнути несподіваних витрат та зберегти дохід якнайбільше.

Французьке законодавство передбачає повне звільнення податку на приріст капіталу лише після 22 років володіння об'єктом. До цього моменту діє ставка 19% плюс соціальні збори у розмірі 17,2%. Через війну сукупна навантаження становить 36,2% прибутку.

Одним із ефективних способів податкової оптимізації є переоформлення власності на членів сім'ї (продаж чи спадкування).

Приклад із практики: сім'я інвесторів передала дітям апартаменти до Бордо. У результаті за подальшого продажу вдалося уникнути повної сплати податку приріст капіталу і цим скоротити загальні витрати.

У великих містах Франції – Парижі, Ліоні, Бордо, і навіть на Блакитному Березі – ринок залишається досить ліквідним. Об'єкти в цих зонах швидко продаються завдяки високім попиту. Водночас у сільській місцевості та невеликих містах терміни реалізації можуть становити від кількох місяців до року.

Середній час продажу квартири в Парижі зазвичай складає 3-6 місяців. У туристичних регіонах цей термін збільшується до 9 місяців, а в селах та провінційних містах перепродаж займає від півроку до року.

Факт продажу нерухомості не має прямого впливу на отримання посвідки на проживання. Однак при використанні схем Passeport Talent або VLS-TS Visiteur важливо зберігати активи або підтверджувати наявність доходу, щоб продемонструвати фінансову спроможність.

В Австрії процедура виходу з інвестиції зазвичай простіше. Тут нижчий податок на приріст капіталу, вища ліквідність об'єктів, терміни перепродажу коротші, а податкове навантаження на спадкування та переоформлення власності не таке складне, ніж у Франції.

За роки практики мені довелося супроводжувати десятки угод у Франції: від невеликих квартир у Парижі до елітних вілл на Лазурному Березі та заміських будинків у селах. Досвід показує, що успіх інвестицій залежить насамперед від ретельної юридичної перевірки.

Особливу увагу завжди приділяю документам compromis de vente та acte de vente. Важливо переконатися у відсутності заборгованостей із податків та кімнальних платежів, перевірити статус земельної ділянки, обмеження на оренду та можливі обтяження. Такий підхід захищає клієнта від неприємних сюрпризів після покупки.

Я вважаю оптимальною стратегією вважаю диверсифікацію: поєднання стабільних вкладень в Австрії та більш прибуткових проектів у Франції. Наприклад, частина портфеля – Відень, де ринок відрізняється надійністю та передбачуваністю, а інша частина – Париж чи Лазурний Берег, де є потенціал зростання капіталу та можливість поєднувати прибутковість із престижним способом життя.

Якщо розглядати особисті переваги, я вибрала б Францію для збереження капіталу та комфортного життя, а Австрію для стабільності та безпеки. Такий баланс дає інвестору і дохід, і затишок.

Купівля нерухомості у Франції підходить тим інвесторам, які хотіли б поєднання прибутковості, ліквідності та преміального способу життя. Париж, Лазурний Берег або навіть невелике село можуть стати вигідним вкладенням залежно від цілей.

Австрія – вибір для тих, хто орієнтований на безпеку та передбачуваність. Тут нижче ризики, простіша податкова система та високий ступінь захисту прав власників.

Перед укладанням угоди дуже важливо заздалегідь перевірити повний пакет документів: Compromis de vente, Acte de vente, а також реєстрацію в Service de publicité foncière.

Так само значуще й розуміння структури попиту: поєднання інтересу як із боку місцевих жителів, і іноземних інвесторів є ключовим чинником ліквідності об'єкта і стабільності вкладень.

Перспектива до 2030 року : французький ринок найближчими роками демонструватиме поступове зростання. Основні тренди: нові податки та вимоги до енергоефективності, посилення державного контролю за інвестиціями, зростання інтересу до преміальних об'єктів, активний розвиток регіональних центрів.

Інвестори, які вже сьогодні розглядають купівлю будинку у Франції, зможуть у майбутньому використати зростання цін та зміни у податковій системі на свою користь.

1. Визначення мети

• Житло: для проживання, оренди або перепродажу.
• Короткострокові або довгострокові вкладення.
• Фінанси: розрахунок бюджету та очікуваної прибутковості.

2. Юридична сторона

• Перевірка правового статусу об'єкта: кадастр, відсутність боргів та обтяжень.
• Умови для іноземців: обмежень для громадян України та СНД немає, але процес складніший.
• Попередній договір (Compromis de vente) та завдаток 5–10%.
• Нотаріус обов'язковий (Notaire).

3. Фінанси та податки

При покупці:

• Нотаріальні збори та мита – близько 7–8% (вторинний ринок).
• ПДВ (TVA) 20% - при купівлі новобудов.

Щорічно:

• Taxe foncière – податок на нерухомість.
• Taxe d'habitation – податок на проживання (скасований для резидентів, але діє для другого житла).
• Іпотека для іноземців: зазвичай до 70-80% вартості.

4. Локація та ринок

• Париж: висока ціна, стабільне зростання, орендна прибутковість 2-3%.
• Блакитний берег: висока ліквідність, туристичний попит.
• Ліон, Бордо, Нант: баланс ціни та прибутковості.
• Гірськолижні курорти: сезонний попит.

5. Управління та оренда

• Складання: самостійно або через агентство de gestion locative.
• Оподаткування оренди:
  • Régime réel – облік витрат.
  • Micro-foncier/micro-BIC – фіксоване відрахування.
• Обов'язкове страхування житла ( assurance habitation ).

6. Перевірка об'єкта

• Діагностика: DPE (енергоефективність), азбест, свинець та ін.
• Стан будівлі (особливо старі будинки).
• Кімнальні витрати (charges de copropriété).

7. Вихід з інвестицій

• Податок приріст капіталу знижується після 22 років володіння.
• Оформлення через SCI ( Société Civile Immobilière ) – оптимізація податків та успадкування.

1. Інвестор з €500 000

Мета: отримання стабільного доходу від короткострокової оренди та збереження капіталу.

Що я підібрала: квартира площею 80 м² у самому центрі Парижа. Об'єкт включає три спальні, виконаний сучасний ремонт та повністю готовий для здачі на Airbnb.

Результат: прибутковість становила в середньому 4–5% річних. Завдяки гарній локації забезпечено постійний потік орендарів, а висока ліквідність центру Парижа дозволила інвестору перепродати об'єкт вже через три роки зі зростанням ціни на 15%.

2. Пенсіонер з €300 000

Мета: комфортне життя на пенсії та безпека вкладених коштів.

Що я підібрала: невеликий будинок у спокійному районі тихого села Провансу з двома спальнями та власним садом.

Результат: витрати на комунальні послуги виявились мінімальними – близько €200 на місяць. Будинок також надав можливість здачі у довгострокову оренду сусідам чи туристам у літній сезон (дохідність 3%). За п'ять років вартість нерухомості зросла на 10%.

3. Сім'я з дітьми з €500 000

Мета: Проживання, освіта дітей та інвестиція.

Що я підібрала: 3-кімнатна квартира в Ліоні поряд з добрими школами та університетами, розвинена інфраструктура, паркінг.

Результат: сім'я отримала комфортне житло з доступом до державних та приватних шкіл. Квартира стабільно здавалася в довгострокову оренду, що забезпечувало прибутковість близько 3,5% на рік. За чотири роки вартість об'єкта зросла на 12%, що підтвердило правильність обраної стратегії.